Виставки, музика, література та театр у Кам'янці.

[Luiram]

З часу "концерту", медіа-вистави Андруховича та гурту Karbido - Абсент,
минуло два дні, на форумі жодного слова, жодної букви та відгуку.
Невже ні хто не ходив ?

Ну не були,не були, розказуй вже, чого марудити? Чи припрошувати з музикою треба?

[Horus]

З вечора відеопоезії, вчора стартув
ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ

Перший блін комом, чи то з компом?
Послухати та подивитись відеопоезії зібралось чоловік 50.
Але через якісь проблеми з ноутом, з якого запускали відео,
перегляд робіт довелось закінчити раніше, мені сподобалась
Мар'яна Максим'як - Тонка нитка води

P.S. Ранок відеопоезії  

Янис Грантс feat. Никита Прокопьев — Пью (video poetry)
http://www.youtube.com/watch?v=_vMf3RcQJ9A

P.P.S. Поезії -  Джеймс Дуґлас Моррісон.

Чоловік згортає докупи
 опале листя у дворі,
 запалює багаття і спирається на граблі.
 Пахощі наповнюють повітря в лісі.
 Діти на мить свою гру зупиняють
 і звертають увагу на аромат,
 що за декілька років
 стане для них ностальгією.           
          

[Luiram]

Моя величезна подяка Графу за афішу про відкриття виставки вітражів у Домініканському костьолі.
   Я була. Поборола лінь і пішла. Спочатку хотіла сходити пізніше, виставка ж буде до 20, здається. Але часто так трапляється (що гріха таїти), що у тих речах, на котрі йду дивитися, я профан повний, а на відкриттях, зазвичай, доступно розповідають, що воно таке і з чим його їдять. У вітражах я - туман вісімнадцятий, тому таки пішла.
 У костьол набилося повно людей, привели якихось дітей зі школи, через котрих я мало що чула, бо була доволі далеко від тих, хто представляв виставку. Спочатку виступив священник, тоді слово надали внуку самого автора вітражів, Адама Сталони-Добжанського (ага, як той американець з телевізора, але в мільйон разів талановитіший). Він попросив дозволу розмовляти російською, і у нього доволі гарно виходило. Показний такий чоловік з дивним кольоровим галстуком, краваткою, пардон. За кафедрою - то він

[Luiram]

З виступу цього поважного пана я дізналася, що вітражами його дідуся прикрашено 52 храми, що виставка ця експонувалася у Софії Київській вперше, і що привозять тільки фото (могла б і сама здогадатися, що вітражі ніхто не припре). Мав бути консул польський і я довго думала, що то він і є, аж виявилося, що він не зміг приїхати, а  є віце-консул. Я вже ні на що гарне не надіялася, сиділа і роздумувала над асиметрією колон по центру костьолу, аж тут нас усіх запросили до залу направо. Я й не думала, що там так багато місця.  Протовпилася - і дух забило. Це неможливо висловити, не вистачає ніяких слів, це просто чудово, прекрасно, це...це...ох! Це найкраще, що я бачила після Софії та Володимирського собору. Я категорично наполягаю, щоб ви всі сходили на цю виставку, я вас прошу!
Там при вході частинка справжнього вітражу, для наглядності. А далі -  ряд спеціальних стелажів, чи як воно там називається, не знаю, де з чотирьох боків - фото вітражів, а зсередини - підсвітка

[Luiram]

Добжанський повів тих, хто першим зайшов, уперед, розповідаючи про роботи дідуся, а я залишилася - не змогла протовпитися. Тому толком розповіді не чула і багато втратила. Але зате скільки бачила! Я думала, що тих вітражів там трохи, але дійшла до вугла - а там довжелезна галерея. На стінах - фото і рисунки, за якими художник працював.
   Цей чоловік за своє життя зробив стільки, скільки і сотня не зробить деколи. Вони величезні, прекрасні, неповторні. Там нема жодного схожого обличчя, всі сюжети різні.

[Luiram]

Ну справді, розказувати марно. треба дивитися. Там напівтемрява, а моя мильниця в сутінках погано фотографує, але я все одно не могла стриматися і фотографувала.

[Luiram]

Отаке ще:

[Luiram]

І таке:

[Luiram]

І ще:
Ну, а взагалі-то, варто сходити на сайт, де представлено і роботи, і фільм - пан Добжанський сказав, що не ховає нічого, хоче, аби люди знайомилися з творчістю діда, бо таких, як він - один на мільйон. Я так думаю, це тут http://www.stalony-dobrzanski.info/index.php/uk/dzielo. І там має бути фільм, котрий демонстрували нам після огляду експозиції - теж дуже класний, просто суперовий.

[Митрий]

а чи не той це дідо, вітражі(фотки) якого єкспонували років три-чотри тому у Домініканах? Тоді я був - вражає! І на ці піду.

[Luiram]

Я не знаю, чиї були там колись, але думаю, що навряд чи багато таких виставок їздить по світу, і скільки таких майстрів є взагалі. Але йти однозначно треба, і то не раз

[Luiram]

   Каже Хорус, що звіт знов писати мені. А не гріх і написати. Бо таки Національний академічний - то не абищо і не щодня в Кам'янці. І за моєї пам'яті це були найдовші і, можливо, найщиріші аплодисменти.
Маю тільки раніше зроблене фото афіші, свій фотоапарат забула, так що уяву доведеться вмикати.
   Особливих сподівань щодо цієї вистави я не мала - не надто люблю патетичні вистави зразка "Мини Мазайла". І практично весь перший акт був доволі передбачуваний. А от другий - то вже зовсім інша справа.
   Це дійсно була дуже гірка комедія. Та й комедії, там, власне, було зовсім мало. А найгірше - що про наше з вами життя. Прямо тикнули в це мордою, як шкідливих кошенят. Коли бачиш щодня - звикаєш, людина ж таке створіння - гірше таргана, до всього звикає. А коли от так от ткнуть - боляче стає. І страшно від тієї правди і безвиході.
  Звіт як такий, мабуть, не вийде - не той настрій. Скажу тільки, що всю дорогу додому ми обговорювали побачене, а про те, чи продала б я землю, Андрій спитав ще під час вистави.
  Гра акторів, особливо головних героїв, сподобалася. Для мене непереконливою була тільки Галя - вагітна була  трохи занадто прудка та рухлива. Зате  "сусід Дмитро" покорив кам'янчан незвичною для наших країв "западенською" говіркою і дуже в міру комедійно зіграною роллю - таки професіонал. Шкода, не знаю, котрий із двох вказаних на афіші народних артистів грав сьогодні. Ну а зіркою, звісно, був виконавець головної ролі Михайла актор Юхницький. Його пафосні промови першого акту забулися у другому, коли плакав у кінці під час монологу.
 Актор, котрий грав депуата, вельми скидався на одного мого знайомого і  зовні, і повадками,  і це дуже заважало. Та актор же в цьому не винний? Грав дуже органічно.
 Загалом ці 12 людей заставили сьогодні бодай півзалу про щось задуматися, а не тупо сидіти, втупившись у телевізор. Десь чверть залу шморгала носами, а одна дівчинка( я бачила, виходячи з залу)так розпереживалася, що мама ніяк не могла спинити їй сліз і переконати, що те все не насправді. Бо воно таки насправді...

[Horus]

1. Хроникер «Заньківчани» – про наболіле та реалії сьогодення


2. 1 Жовтня - Міжнародний день музики.

Georg, даремно вчора не залишились. Під кінець було саме смачне.
Болеро - Равеля, не кожного дня звучить у Пушкінському домі.
Леонов, в деякі моменти аж парив над сценою, так викладався.
Отримав величезне задоволення. 
Flash mob at Copenhagen Central Station

[GROMOZEKA]

Бля як цікаво....

Взаді штріх тянеться за стволом???
напевно його теж заїб....ло

[Horus]

На сайті Хронікер звіт про вчорашній концерт "ТРИ ТЕНОРА"
ПРИСТРАСТІ ПО-МЕКСИКАНСЬКИ