Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
17 Октября 2019, 06:49:24
Начало Помощь Поиск Календарь Войти Регистрация

+  Первый форум Каменца-Подольского
|-+  Общение по интересам, Размышлизмы, споры, политика etc.
| |-+  Книги
| | |-+  Книги для прочтения
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему. « предыдущая тема следующая тема »
Страниц: 1 ... 8 9 [10] 11 12 13 Вниз Отправить эту тему Печать
Автор Тема: Книги для прочтения  (Прочитано 73357 раз)
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #270 : 21 Февраля 2010, 21:13:52 »

Світ зараз швидко змінюється. Це раніше цінності були "нєпреходящими" протягом століть, зараз вони змінюються.

Та й література сама по собі була цінна тому, що інакше як набором друкованих значків неможливо було передати задум автора. І вершиною майстерності вважалося так розкласти ці значки, щоб читач "побачив" описаний світ, героїв,  їхні почуття та інш.
  
З появою кіно література втратила першість у цьому. З появою та розвитком інформаційних технологій (комп’ютерів та інтернету, комп’ютерних ігр, особливо онлайн ігр) важливість літератури зведеться нанівець. Коли з’явиться віртуальна реальність, літератури не стане у сьогоднішньому розумінні.
Не тому, що вона не цінна чи не потрібна, просто у авторів з’являться потужніші інструменти, ніж набір з 30-ти символів.

Помилкою буде вважати, що якщо щось було незмінним з давніх часів то воно ніколи і не зміниться.

 
Записан
Gosha
Ветеран
*****

репутация +10/-3
Сообщений: 2671


"...а где пастух дурак, там и собаки дуры!"


« Ответ #271 : 21 Февраля 2010, 21:18:11 »

Во всяком случае, в обозримом будущем - точно нет.
Как там в "Москва слезам не верит", "...ни театров, ни книг, ничего не будет, одно только телевидение." Не прав оказался герой, и книги, и классический театр до сих пор существуют. И дай им Б-г многая лета!
Записан
Малек
Ветеран
*****

репутация +35/-27
Сообщений: 2315



« Ответ #272 : 21 Февраля 2010, 21:31:51 »

Ну трындец, трансгуманизм добрался уже и до "классики"  dead

А вы, как самый прогрессивный из прогрессивных, почему лишили литературу права на развите? Ведь с течением веков она порядком изменилась, реагируя на измнения, происходящие в обществе... так будет происходить и в дальнейшем... что вполне закономерно...

И я не знаю другого безотказного способа развить у ребенка, например, словарный запас и способность к образному, а значит и абстрактному (что есть основа в развитии интеллекта), мышлению... Мне интересно, как вы предлагаете с помощью современных изобразитильных средств "побачить" внутренний мир человека? Даже с появлением 3Д книга с этим справляется лучше... Особенно меня улыбнула угроза литературы, с появлением тетриса... жесть... мне интересно, может вы книги как-то по-другому используете?))))

А основные ценности, о которых и рассказывает нам классика, не изменились с течением времени, как и не потеряла актульность самая "старая" книга, рассказывающая нам о них - Библия)))
Записан

« Любовь долго терпит , милосердствует , любовь не завидует...» (1 Кор 13,4-7)
Мортон
Пользователь
**

репутация +1/-0
Сообщений: 58



« Ответ #273 : 21 Февраля 2010, 21:35:37 »

Малек clap-1
Записан
angar_19
Ветеран
*****

репутация +1/-1
Сообщений: 2242


Трррр-трррр-трррр вжик фак


« Ответ #274 : 21 Февраля 2010, 21:56:01 »

не потеряла актульность самая "старая" книга, рассказывающая нам о них - Библия)))
Ой, что сейчааааас будет
[ушел за попкорном. Без меня не начинайте.]
Записан


Снимаю, порчу, лишаю девственности.дорого.
Люди все женятся
Многие нет,
И покупают курей на обед
Тостеры, вещи и прочий комфорт,
Если не сделает сразу аборт.
Luiram
Ветеран
*****

репутация +82/-1
Сообщений: 3271


Если не я,то кто?


« Ответ #275 : 22 Февраля 2010, 01:15:59 »

 Смеющийся Ошибся малость, Библия распугала всех Подмигивающий

Світ зараз швидко змінюється. Це раніше цінності були "нєпреходящими" протягом століть, зараз вони змінюються.

Ага, цінності зараз так швидко проходять, шо і помітити не втигаєш Смеющийся
Записан

В жизни бывает главное и не главное, а мы часто тратим силы на пустяки(с)
coffee
Новичок
*

репутация +0/-0
Сообщений: 12



« Ответ #276 : 28 Февраля 2010, 19:44:27 »

Обнаружила залежи Стругацких Улыбка так хорошо пошли, до этого только "Град обреченный" был в активе, а сейчас "Мир иной" как-то зашел так удачно и вот "Дни кракена" идут )

А вообще, мне наверное должно быть стыдно, но я абсолютно всеядна в литературе..и читается отлично тот же Воннегут, и Стил, и Мураками, и Донцова. Такие дела ))

Кстати, спрашивали про современников - Тонино Бенаквиста и Алессандро Барикко, не совсем новые писатели, но тут их не называли еще, это из зарубежной прозы если.

Странно, что любители фантастики ни слова не сказали о Лукьяненко, как так? )))

Записан
coffee
Новичок
*

репутация +0/-0
Сообщений: 12



« Ответ #277 : 28 Февраля 2010, 19:49:08 »

забыла еще, самая зачитанная до дыр книга - сборник рассказов О'Генри и почему-то он у меня перекликается с Чеховым, вот не знаю,  какое-то сугубо мое восприятие наверное   опа засада
Записан
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #278 : 06 Марта 2010, 13:15:19 »

А вы, как самый прогрессивный из прогрессивных, почему лишили литературу права на развите? Ведь с течением веков она порядком изменилась, реагируя на измнения, происходящие в обществе... так будет происходить и в дальнейшем... что вполне закономерно...

Література має повне право розвиватись, але я впевнений, і ще раз повторюю, не буде література такою як ви її бачите сотні, тисячі років чи навіть вічно, як дехто висловився.
Скоріш за все буде якись сплав літератури, кіно, віртуальної реальності та комп’ютерних ігор. Людина буде "жити" у такій "книжці", ототожнюючи себе з головним героєм, сприймати внутрішній світ, думки та почуття героя як свої власні, зможе за власним бажанням змінювати напрямок сюжета, або "проживати" його так, як задумав автор.
В свою чергу, автор такого твору, як я вже говорив, буде мати набагато більше інструментів для передачі свого задуму, ніж 30 символів.
І для розвитку дітей будуть кращі засоби, ніж теперішні книжки.

А основные ценности, о которых и рассказывает нам классика, не изменились с течением времени, как и не потеряла актульность самая "старая" книга, рассказывающая нам о них - Библия)))

Біблія трохи невдалий приклад, оскільки крові та збочень там досить багато. Біблію неповнолітнім взагалі не радять читати.
Доречі цікава критика Біблії у книжці "Забавная Библия" Лео Таксіля, рекомендую тим, хто цікавиться біблійськими казусами та головоломками.
Записан
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #279 : 06 Марта 2010, 13:19:33 »

Странно, что любители фантастики ни слова не сказали о Лукьяненко, как так? )))

У темі "фантастика" згадували.
Записан
Snake
Ветеран
*****

репутация +0/-0
Сообщений: 6284


One Bourbon, One Scotch, One Beer!!!


« Ответ #280 : 28 Марта 2010, 00:22:40 »


Странно, что любители фантастики ни слова не сказали о Лукьяненко, как так? )))



а стоит?
Записан
Elena
Ветеран
*****

репутация +38/-39
Сообщений: 3278



« Ответ #281 : 28 Марта 2010, 01:46:48 »

Если не ошибаюсь, и "Дозоры" его, тогда стоит, хотя терпеть не могу фантастики и фентази, но его прочла и увидела философию в аллегории.
« Последнее редактирование: 28 Марта 2010, 02:00:02 от Elena » Записан
Kapnyxa
Українець
Ветеран
*****

репутация +85/-38
Сообщений: 3559


Спілкуюсь москальською - пізнаю ворога ізнутрі)


« Ответ #282 : 28 Марта 2010, 02:02:04 »

Странно, что любители фантастики ни слова не сказали о Лукьяненко, как так? )))

а стоит?

Думаю, стоит. Дозоры - это известнейшее его, но есть ещё ряд книг, гораздо сильнее, как по мне, и поэтому вполне достойных для прочтения. Дозоры это попса)))
Записан

.
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #283 : 26 Июня 2010, 14:21:37 »

Станислав Лем. Сумма технологии.
(філософія та футурологія)

В предлагаемой вниманию читателей книге С. Лем предстает перед нами в новом качестве - как мыслитель, ставящий перед собой задачу заглянуть в будущее человечества, представить себе картины возможного развития цивилизаций. Причем, в отличие от большинства современных "футурологов", он не пытается предугадать хронологию тех или иных открытий и изобретений, он рассуждает в более широком, интегральном смысле. "Сумма технологии" - это широкое полотно, на котором рисуются картины возможного развития человеческой - да и не только человеческой - цивилизации в крупных временных масштабах. При этом Лем - и это естественно для писателя-фантаста - простирает свой анализ столь далеко, что вторгается в области, которые практически являются полем деятельности не столько ученых-специалистов, сколько мыслителей, которые по нынешнему развитию науки и техники, по тенденциям, прослеживаемым в современности, стремятся предугадать развитие цивилизации (точнее, цивилизаций) на сотни и тысячи лет вперед. При всей сугубой проблематичности таких прогнозов-полуфантазий они имеют и известную научную ценность, так как исследуют пределы возможного с точки зрения наших современных представлений.

http://polbu.ru/lem_summa/

Написана більше 40 років тому "Сума технології" у наш час вражає футурологічною точністю.
Управління геномом, генетичні операції, штучний інтелект та нейронні сітки, віртуальна реальність, релігія та наука, автоеволюція (трансгуманізм)  - усе це є у книзі геніального письменника.
Записан
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #284 : 21 Июля 2010, 11:19:40 »

Ні в якому разі не читати: Френсіс Фукуяма "Наше постчеловеческое будущее".

Читати лише трансгуманістам, щоб знати ворога в лице.
Хоча Фукуяма ворог не тільки трансгуманізму, судячи по його публікаціям, він ворог прогресу взагалі.
Його основний постулат – люди повинні жити у стражданнях, бідності, хворобах  та постійній боротьбі один з одним, тільки тоді вони залишаться людьми; біотехнології, генетику, дослідження стовбурових клітин та інш. потрібно взяти під жорсткий державний контроль, а краще взагалі заборонити.

Думаю, ця людина приклала руку до того, що досі немає ліків від сніду та раку, досі народжуються діти з синдромом Дауна та іншими генетичними хворобами.
При всьому цьому Фукуяма має неабиякий вплив на політику Штатів:

В 1979—1980, 1983—1989 и 1995—1996 работал сотрудником департамента политических наук в исследовательском центре Rand Corporation (Калифорния, США). В 1981—1982 и 1989—1990 являлся сотрудником отдела политического планирования госдепартамента США
В 1996—2000 — профессор публичной политики в Университете Джорджа Мейсона (en) (Вашингтон).
В 2001—2005 — член президентского совета США по биоэтике.

« Последнее редактирование: 21 Июля 2010, 11:24:03 от фанат » Записан
фанат
Ветеран
*****

репутация +23/-3
Сообщений: 1687



« Ответ #285 : 23 Июля 2010, 13:38:31 »

Джефф Хокинс
Сандра Блейксли

Об интеллекте

В книге Об интеллекте  Джефф Хокинс представляет революционную теорию на стыке нейробиологии, психологии и кибернетики, описывающую систему «память предсказание» как основу человеческого интеллекта. Автор отмечает, что все предшествующие попытки создания разумных машин провалились из за фундаментальной ошибки разработчиков, стремившихся воссоздать человеческое поведение, но не учитывавших природу биологического разума. Джефф Хокинс предполагает, что идеи, сформулированные им в книге Об интеллекте,  лягут в основу создания истинного искусственного интеллекта – не копирующего, а превосходящего человеческий разум. Кроме этого, книга содержит рассуждения о последствиях и возможностях создания разумных машин, взгляды автора на природу и отличительные особенности человеческого интеллекта.
Книга рекомендуется всем, кого интересует устройство человеческого мозга и принципы его функционирования, а также тем, кто занимается проблемами разработки искусственного интеллекта.


Дуже пізнавальна книжка. Просто, за допомогою цікавих прикладів викладено теорію функціонування людського інтелекту.
Записан
Debris
Ветеран
*****

репутация +65/-11
Сообщений: 2331


Mountain's Alone


« Ответ #286 : 12 Августа 2010, 17:28:08 »

Была такая тема на форуме - "В России началась "партизанская война" в Приморье".
И вот на днях наткнулся я на просторах инета на следующие произведения:
"Ксенофоб" (Нация-1)
"Изгой" (Нация-2)

Прочтение напомнило очевидные аналогии с событиями в Приморье. Заставляет задуматься.
Записан

"Вулицею Грушевського колонами, мов броньовані мурахи, сунуть українські міліціонери, що за наказом української влади ідуть розганяти українських громадян, які вийшли захищати українську мову"

Свобода начинается со слова "нет", когда ты упрямо мотаешь головой, утираешь ледяной пот и встаешь один против всех...
Horus
Ветеран
*****

репутация +50/-7
Сообщений: 1025



« Ответ #287 : 14 Октября 2010, 15:26:46 »

Не хочу засорять ветку форума Re: А хто тепер буде мером? 
Поэтому выкладываю даный текст сюда, а дальше как админ решит.
Понравится народу, пусть оставит, а нет, тогда в корзину, я не обижусь.

До свята Покрови, всім
захисникам та захисницям Улыбка присвячується.

Втеча з СІЗО, або Кармелюк 2010
[/size][/size]

 Четверта неділя. Ранок.
 Четверта неділя під вартою, 21 день мого перебування у цьому клятому СІЗО.
   А задається ще вчора:
 - 7.30 я на работі.
 8 година ранку, понеділок, загальні збори, присутні всі голови та начальники управлінь, відділів міськвиконкому, місцевих державних закладів та міліції.
Сесія міської ради. Вони звітують мені, ми плануємо завдання на поточний тиждень. Провожу виїзні засідання, зустрічі, буваю у відрядженнях: Хмельницький, Київ, Шанхай.
На носі початок опалювального сезону та позачергові вибори місцевих рад. Але я не маю жодних сумнівів що громада міста мене підтримає, і я знову буду мером.
9.00 в мене пресс-конференція...
Ні!? Це було вчора, і десь у іншому житті.
Сьогодні
9.00 чергова зустріч з слідчим обласної прокуратури.
- Прокляття!
- Останнім часом, люди постійно питають мене: чи знаю я Евгена Геселева.
Міцна статура, коротка стрижка, шрам на потилиці, власник ПП "Вест". Здається цю пику,  я не забуду ніколи у життя. Як зараз пам’ятаю мить, коли він виходив з кабінету:
— До свидания, мы еще увидимся. Запомните, меня зовут Весельчак У.
— Мы не бандиты, а благородные пираты. Хтіли б вас трохи земельки під гаражі орендувати.
  А потім через рік, все і закрутилось. Приїзжджаю з Хмельницького захожу в власний кабінет. А з голови не йде ця клята фраза:
- Уж больно здесь красиво! Жди беды!
 і тут гуркіт, а за дверима голос:
- Пустите доброго человека! Пустите доброго человека, а не то он выломает дверь!
Заходять двоє з СБУ і з порогу:
— Чем вы занимаетесь?
— О чем вы?
— Как зарабатываете на жизнь?
— А что, это так интересно?…

Люди в формі черепашок нідзя,  мене запрошують пройти з ним для продовження бесіди у кабінет до Нечая. Там чекає ще декілька чоловік, Нечай у кріслі, в очах переляк,
та німа фраза:
— Ничто не сближает людей так, как совместное преступление.
А далі. Слідчий обласного СБУ оголошує:
— Буэнос диас, голодранцы! Я пришел, чтобы надавать вам по соплям кредитными билетами.
Після чого з сейфу керуючого, випливають 60 тисяч гривень.
Не до кінця зрозумівши своєї участі в даних діях, продовжую знаходитись у кабінеті в якості свідка та керівника міської ради:
  — Я не пью, не курю, не колюсь и не нюхаю, а также не увлекаюсь компьютером.
Ну а потом нечто случилось. И я действительно расслабился. Очень хорошо. Затерялся в забвении. Тёмном. Тихом. И полном. Я нашел свободу. Потеря всей надежды и была свободой. Скользи.
Каждый вечер я умирал, и каждый вечер я возрождался заново, воскрешался.
- Я говорю, что совершенство не достижимо,
- Я говорю да иди ты к чёрту со своим совершенством, не надо его добиваться, давай развиваться. Пусть фишки ложатся, как ложатся. Вещи, которыми ты владеешь в конце концов начинают владеть тобой. Парень попал в бойцовский клуб первый раз, его избили в труху, через несколько недель он был богом, вырезанным из дерева. Ты можешь взять уксус и нейтрализовать ожог, но сначала ты должен сдаться, сначала ты должен знать, не бояться, знать что когда-нибудь ты умрёшь.
Только потеряв всё мы становимся свободными чтобы сделать всё, что угодно. Поздравляю ты стал на шаг ближе, чтобы упасть на самое дно.
Ты это не твой счёт в банке, ты это не то, где ты работаешь, ты это не машина, которую ты водишь, ты не содержимое своего бумажника, ты не цвет хаки, который на тебе надет, ты — танцующее и поющее дерьмо мира.
 Упасть на самое дно — это не оторваться на пару дней, не уехать на семинар. Перестань контролировать всё на свете. Просто отпусти. Отпусти.

А далі що пам’ятаю, обличчя та стурбовані очі  Васильянова.
- И вдруг я понимаю, что всё это: пистолет, бомба, революция, — всё это как-то связано с девушкой по имени Волошина.
- От йому грець!
- Почалось, знову це марево!
За тих обставин в яких несподівано для себе опинився:
 Холодна камера, постійні зустрічі та допити слідчого, з моєю свідомістю робилось  щось неймовірне.
По ночах важко засинати, здається, що там в глибині стін, постійно працюють якісь втаємничені психогенератори, пристрої які намагаються зламати мою волю, залізти в мій мозок, щоб затьмарити мою свідомість, та на черговому допиті витягнути з мене потрібні слова зізнання.
Тому останнім часом десь із глибин колективної підсвідомості,  в моїй голові з'являються якісь не властиві мені думки та образи, фантоми,  чиїсь чужі монологи та уривки цитат кіношних героїв.
- Ты стал бандитом… Сережа.
- Людей вокруг мало. Работать не с кем — одни кретины. О того и бардак в стране.
- В наше время, Сережа, можно украсть велосипед и всё здоровье отдать в тюрьме, а можно воровать вагонами и всегда оставаться на плаву. В стране красть составы гораздо безопаснее чем велосипеды, это я тебе конкретно говорю.
- Антибиотик. Знову марю.
Це було першим, з часу затримання в Кам’янці.
 - Я, дорогой, вам травмы сейчас нанесу.
  У керуючого справами, від цієї думки відняло ноги.

Дія друга. СІЗО у Хмельницькому.

На допитах у слідчого прокуратори. Я не говорил ничего — и поэтому люди считали, что у меня все совсем плохо. Они плакали громче. Громче плакал и я.
   Потом следователь голосом опытного психоаналитик модератора говорил:
- Все давайте поблагодарим Томаса за то, что он поделился с нами этим…
 - Спасибо, Томас. Спасибо. Спасибо, Томас.
 - …Я смотрю на людей в этой комнате, и я вижу мужественных людей; и это придаёт мне силы, мы даём силы друг другу. Давайте — теперь все — встанем и последуем примеру Томаса: откроем душу, откроем себя; давайте обнимем наших соседей, обнимем тех, кто рядом…
 - Ну давай, Толя, ты можешь плакать, не бойся…
 - …Теперь мы откроем зелёную дверцу. Представьте себе, что ваша боль — это яркий шар ослепляющего целебного света. Он исцеляет вас — не забудьте, что надо дышать, и идите, идите через заднюю дверь комнаты. Куда же она ведёт вас? В вашу пещеру. Идите вперёд, войдите в свою пещеру… вот так. Вы заходите всё глубже и глубже в свою пещеру… И там вы найдетё… зверя, символизирующего вашу силу.
   Голос із дитинства:
- Дети, если вы увидите Бармалея, который собрался делать добрые дела, поймайте его и поставьте в угол! Очень вас об этом прошу! Після допиту я повертаюсь...
Ні! Не до мерського кабінету в себе, в Кам’янці, а в холодну, бридку камеру СІЗО, триває третя неділя мого арешту.
Зоя, отметить надобно — народ в камере попался покладистый, можно сказать, душевный, с огоньком.
- Ты что не слыхал про Нестерука?! Дожил… Было время — в этих краях каждая собака меня знала, вот так держал! Сейчас забыли…
   Знову марю.   
Но это вчера.
А потом мы представляли с кем бы хотели драться завтра, в следующий раз.
- Если бы Ты мог выбирать противника, то с кем бы ты дрался?
- Может быть, с Янычем, с Азаровым.
- Правда? Почему?
- Да зае..ал он меня, своим новым налоговым кодексом.
- Возглавлял когда-то федерацию кикбоксинга Украины, хотелось бы пощупать, какой он в самом деле боец.
- А ты бы с кем?
- Я с Франко.
- А почему с Франко?
- Тому що Каменяр.
- Тому що закликав: "Лупайте цю скалу".
- Такі б'ються до кінця, до самої смерті.

Когда следующий раз областной прокурор Голуб исчез из виду, я с усилием перевел дыхание и улыбнулся. - Нет, - сказал, - нет, довольно яда, и раз мое сердце им переполнено, поищем противоядия.
Только несчастье раскрывает тайные богатства человеческого ума; для того, чтобы порох дал взрыв, его надо сжать. СІЗО сосредоточило все мои способности, рассеянные в разных направлениях; они столкнулись на узком пространстве, - а вы знаете, из столкновения туч рождается электричество, из электричества - молния, из молнии - свет.
- В часы похмелья организм близок к смерти, потому стремится реализовать инстинкт сохранения рода. Знову марю.
Сегодня во второй половине дня у меня очередная встреча с моим защитником.
    Адвокат пришел, бодрый и довольный, прошел в комнату:
И с порога бросил мне фразу:
- Ну чё, Макарович оттопыриваешься здесь, да? Оттопыриваешься…
- Вот гад, пока я тут сижу он гуляет там в своем лощеном костюме на свободе.
 Да - Подзадержался я здесь!
А Ты не знаешь Толя, что сейчас на свободе твориться:
- Совсем озверел Чёрный Абдулла! Ни своих, ни чужих не жалеет.
- А наши где?
- Да сейчас, может быть, на 300 верст никого из наших нет!
Все помаранчевые, да сердечные, сегодня все стали бело голубые, такие вот дела Макарович.
— Вот ты мне раньше говорил, город — сила, а здесь слабые все.
— Город — это злая сила. Сильный приезжает — становится слабым. Город забирает силу. Вот и ты пропал…
Бросает на стол рулоны бумаги.
- А это что? Что это за народное творчество ?
- А это люди за тебя стоят, уже как третью неделю за Тебя Каменец, мазу держит.
- Ты читай пока Макарович, только так вдумчиво, так читай.
   Передивляюся списки підписів, зібраних на мою підтримку, шукаю знайомі прізвища,
на одному з аркушів паперу помічаю якусь нісенітницю
Устим Кармелюк, Стара Фортеця, Папська вежа
А далі фраза:
- Держи курс на систему Медузы! GROMOZEKA
 І тут мене перемкнуло.
- Тікати , тікати ось що зараз потрібно. Втеча.
    Серце радісно затремтіло.
 Ще не перевелась Земля подільска героями.
Раптом чорнила, на аркуші почали зникати, напевно в когось ще залишились ручка з останніх виборчих перегонів.
Під підписам, проявився прихований текст.
Вольф Мессинг. Бойовий гіпноз для чайників, за 15 хвилин.
Або спецпосібник як утік із гестапо.
   Та план втечі, на Кам’янецькій, за мною вже чекає авто.
От Рогаль, от молодець!!!
Завжди знав що зможу розраховувати, на цього старого контррозвідника.
Поки адвокат, вдає вигляд, що ми займаємось матеріалами справи, я штудую посібник з гіпнозу. Часу обмаль, другої такої спроби  в мене не буде.
Адвокат збирає папери у дипломат, викликає охоронця, залишивши мені на столі свою ручку з яскравим сріблястим ковпачком.
Ховаю в рукаві. Це моя зброя. Моя чарівна гіпнотизуючи паличка.
   Ми розходимось, адвокат, в бік свободи, мене ж охоронець веде в бік камери.
Руки к стене.
Проходим.
Караульний підводить мене, до залізних дверей камери, і в цю мить я швидко вихоплю з рукава  сріблясту авторучку Паркер.(непряма реклама Улыбка) проплочено 5 тисяч у.е.
Охоронець на мить перелякано відступає, я роблю перед його очима, пару магічних пасів,
І по очах бачу: Він в трансі.
Впевнено, проникаючи у його мозок промовляю, мантру: А зараз Ви на новому захоплюючому гіпноз шоу на каналі 1+1: а зараз Ти підеш і приведеш чергового зміни.
Доповіш йому що, обласний прокурор забирає затриманого Нестерука А.М. на місце злочину, проводити слідчі досліди. Зрозумів мене?!
Караульний тупо хитає головою.
А заараз доповіда хто Я?
Адмирал, Иван Федорович Крузенштерн, человек и пароход.
Молодець, Пішов, Бігом!
А зараз на мене чекає найважче, груповий транс, а потім подолати декілька кордонів.
Черговий на виході, а далі Свобода!
Караульний, повертається, з ним черговий по вахті офіцер, та ще декілька охоронців.
   Я довго не чекаю.
 - Официант. 400 капель валерианки и салат!
Пару магічних рухів авторучкою перед очима.
Вони в трансі.
Я відчуваю безмежну силу, свого нового магічного вміння.
   Наказую.
 - Ось запит обласного прокурора; Протягую чистий аркуш паперу, черговий зміни уважно вивчає; Викликати спец машину?
- Ні, до Кам’янця поїдемо на ослах! Караульні  в Трансі!
- Ослы даже лучше, чем дикие скакуны! Они не будут умничать!
- Відповідає черговий;  І ми рушаємо, по переду офіцер з разводящим, два охоронці з заду починається важкий шлях коридорами слідчого ізолятора, попереду, ще декілька кордонів та перевірок, вони в Трансі.
   Здолати шлях від дверей камери до чергового на дверях СІЗО, як виявилось було зовсім не складно, по ходу я використовув нові магічні формули із посібника, і вони напрочуд діяли. Так само як гроші які в цій країні відчиняли перед тобою, владні кабінети, та безліч інших можливостей.     
Бойовий гіпноз для чайників, рулит!!!
   Проходячи, повз чугуною батареї, рука рефлективно, потягнулась до холодного металу.
   Теплі! На мить розслабився я, та заплющив очі.
   Опалювальний сезон, у місті Хмельницькому, розпочався за графіком, за газ проплоченно. Позбутися цього рефлексу справжнього господарника, мені мабуть вже не вдасться. Транс навколо мене розсівся тільки тоді, коли з машини як чекала на мене на вулиці Кам’янецький пролунав знайомий голос Асматика.
Добро пожаловать в наш дерьмовый мир обратно! Заговорив він несподівано російською.
Я покермую
Сідай позаду.
І вважай що я сьогодні твій особистий Мочанов, промовив він виблискуючи своєю добре поголеною потилицею.
Угода, є угода. Макарович. Я своє слово тримав та й завжди тримаю.
І мені ці ваші кланові корпоративні розборки навколо Теплокомуненерго ні до чого.
 Ти людина розумна. Напевно сам знаєш які діяти далі. І хто Тебе замовив.
Рушай, відповів я. Ці чотири неділі зробили з мене геть іншого чоловіка.
Я жадав помсти!!!

По дорозі на Кам’янець, ми зустріли не зрозумілу юрбу людей, які своїм рухом перекрили майже усе шосе. Здалеку це здавалось на Хресний хід, але дорога на Почаїв зовсім у інший бік. Мабуть відбилися від групи, тай заблукали сіромахи спочатку подумав я.
Попереду вони несли грубий, швидкоруч зроблений дерев'яний хрест, на хресті герб міста Кам’янця –Подільського. Через вікно авто, з бузкового гучномовця в руці чорнявого хлопяги лунали гасла: "Поверніть нам нашого Мера!"
- Нестерук , Наш мер Підхоплювала юрба.
Ще одна втаємничена фігура, в камуфляжі із прихованим під чорною хустиною обличчям несла по переду спис, на списі фігура з папье-маше,  в повітрі відчувався запах керосину. Мабуть згодом десь збираються підпалити, цей символ демократії та свободи слова, на здогадався я.
Бачиш, що в твоїй відсутності робиться у місті, незадоволено промовив астматик.
Слідом за юрбою бігли декілька міліціантів,  знайомі мені обличчя, та ще 8-10 чоловік перевдягнутих у цивільну форму КГБ,  кам’янецьке СБУ. Вони закликали мітингуючих, повернутися до дому у місто. Але їм було не відомо що попереду, десь біля Макова, на тих чекала велика 900 літрова бочка Хмельницького не фільтрованого пива, тарань, чіпси, горішки, смажені ковбаски. Імпровізований Виїзний Октовберфест проплачував один з форумських кандидатів у мери. І що ці люди йдуть до кінця, тому зворотнього шляху вже не має.
Весь цей поноптікум фільмувала дівчина у червоному пальто.
   Треба мабуть завтра переглянути на Youtube? З теплотою в душі подумав про форумчан Макарович, а згодом пізніше й самому зареєструватись на першому Кам’янець-Подільскому форумі. Зробити більше безкоштовних бездротових точок доступи у місті, встановити веб-камери, в кабінетах міськвиконкому.
-  Ми ж як не як Європейське місто, тому  повинні рухатись в ногу з сучасним часом, та прогресом. Мабуть домовлюсь про це, найближчим часом  з Інтертелекомом.
   
- Але с початку помста. Авто зупинилось десь на мікрорайоні,
   - Допомогти?; спитав астматик - Ні я сам впораюсь.
- Тоді бувай; сказав він сідаючи в машину.
   В променях місячного сяйва, його лисини виблискувала надто подібно, 
   Але астматик був вищий, тай на потилиці не було характерного шраму.
- Тримай кинув він мені у темряві, щось дуже схоже на ліхтар; - може ще колись знадобиться.
   В руці  в мене лягла портативна ультрафіолетова лампа. За формую та дизайном вона  чимось нагадувала меч джедаїв.
   Я підійшов до зачинених дверей. Прислухався.
   За дверима чулась лайка:
-  Как тебе не стыдно обманывать ребёнка!
-  А Я не могу ждать, пока она вырастет.
Макарович подзвонив. Увімкнув лампу, та наблизив до свого обличчя, витріщивши зуби у недобрій посмішці.
    - Если к вам в дом забрался разбойник, позовите на помощь соседей. Соседи всегда храбрые и добрые.
   Євген ні чого не очікуючи, з'явився на порозі, вдягнений по домашньому, шорти та бані тапочки.
   Побачивши мене, він спантеличений спочатку скам'янів, наче Дон Жуан при зустрічі командора.
   - Шукай бабушек, сука, і проси в них пробачення! Зареготів, я із темряви!
Кремезне тіло завалилось на землю, подібно до того як у 2004 році, гарант рухнув біля автобусу у Івано-Франківську.
- Бити на жаль не довелось.
В світлі ультрафіолетових променів, на спині непритомного тіла, вималювалась невидиме у звичайному світлі татуювання, великі літери: - СУКА!!!
Та ось у чому полягав його секрет, мене ще тоді у 2009 попереджали.
 - Думали постріляли честных воров, та й не залишилось більше людей закону на Вкраїні милій;
 - Гадали прийшов ваш час, всеукраїнського беспредела! Барига!
- Ни кто!- Понимаешь, ни кто! - Кроме вора! Не может решать судьбу человека!
 В СІЗО у Хмельницькому, по этапу потрібні люди вже понесли звістку куди треба.
А Макарович ще декілька разів смачно з відтягом, пнув гладке тіло ногою, приводячи того до тями.
В цей час в коридорі з'явився хлопчик, років на вигляд йому не більше двох.
 - Ладно, живи гад, сына благодари. Жалко такого парня без отца оставлять. Сиди тихо штаны суши.
   - З тебе ще 300 тонн, але на цей раз у ЄВРО і особисто мені в руки. Прийду сам.
   Сказав, Макарович, ще раз пнув м'яке тіло ногою, та й розчинився у темряві.
   - Шестерка. сплюнув скрізь зуби, основні  замовники  попереду. Але від мене вже не втечуть.

- Добро всегда побеждает зло! Раз я победил, значит я добрый!
З недоброю посмішкую вигукнув у ніч ці слова Нестерук!


Місце подій, і всі персонажі твору уявні, тому не мають до реальних подій і людей ніякого відношення.
На художню творчість не зазіхаю. Тому сорри за помилки.
Деяким не пересіченім читачам, а я маю надію що таких виявитися не багато, для більшого розуміння даного тексту, пропоную спочатку переглянути "Бойцовский клуб", "Айболит 66", "Даун Хаус", Тайна Третей планеты. И хоч раз не піти в неділю на базар, а в книгарню.
Записан

Sol lucet omnibus
Luiram
Ветеран
*****

репутация +82/-1
Сообщений: 3271


Если не я,то кто?


« Ответ #288 : 14 Октября 2010, 20:12:23 »

А хто такі ці "пересічені читачі" і чим їх пересікло?
Записан

В жизни бывает главное и не главное, а мы часто тратим силы на пустяки(с)
Pupsik777
Новичок
*

репутация +0/-0
Сообщений: 2


« Ответ #289 : 15 Октября 2010, 19:08:43 »

Приколлльненько!!! жжошь, сцуко, я в истерике
Записан
Luiram
Ветеран
*****

репутация +82/-1
Сообщений: 3271


Если не я,то кто?


« Ответ #290 : 21 Октября 2010, 00:06:10 »

Марина и Сергей Дяченко "Долина совести"  Прочитать можно.
Сначала понравилась очень. Где-то в середине стало грустно. В последней четверти разонравилось. Но мое мнение о современной литературе ( и о Марине Дяченко лично) улучшилось
« Последнее редактирование: 21 Октября 2010, 00:07:36 от Luiram » Записан

В жизни бывает главное и не главное, а мы часто тратим силы на пустяки(с)
NetAP
Ветеран
*****

репутация +8/-1
Сообщений: 441



« Ответ #291 : 21 Октября 2010, 00:14:31 »

"Изгой" и  "Ксенофоб" +1. "Проглотил" за три вечера, сказка ложь да в ней намёк.

Записан

Темная ночь, только пули свистят по степи...
Luiram
Ветеран
*****

репутация +82/-1
Сообщений: 3271


Если не я,то кто?


« Ответ #292 : 23 Октября 2010, 18:35:22 »

Стивен Кинг "Корпорация "Бросайте курить" Супер-оповідання!  Улыбка За "наводкою" Джорджа
Записан

В жизни бывает главное и не главное, а мы часто тратим силы на пустяки(с)
GROMOZEKA
Ветеран
*****

репутация +123/-36
Сообщений: 3166


В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.


« Ответ #293 : 23 Октября 2010, 22:49:23 »

Наводка ДЖОРДЖА случилась коли їли мамалигу коло річки!...Буча помните? жжошь, сцуко, я в истерике
Записан

Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
Kapnyxa
Українець
Ветеран
*****

репутация +85/-38
Сообщений: 3559


Спілкуюсь москальською - пізнаю ворога ізнутрі)


« Ответ #294 : 24 Октября 2010, 01:44:33 »

Брасай курить, каму гаварю!  жжошь, сцуко, я в истерике


* brasai.JPG (61.07 Кб, 800x599 - просмотрено 196 раз.)
Записан

.
GROMOZEKA
Ветеран
*****

репутация +123/-36
Сообщений: 3166


В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.


« Ответ #295 : 24 Октября 2010, 09:21:28 »

Ні не тоді....Це просто людині погано...за підборіддя тримаєм ,шоб по стіні не сповз.....
Записан

Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
Luiram
Ветеран
*****

репутация +82/-1
Сообщений: 3271


Если не я,то кто?


« Ответ #296 : 24 Октября 2010, 16:24:03 »

Оффтоп, але як там Буч? Допомогла терапія? Улыбка
Записан

В жизни бывает главное и не главное, а мы часто тратим силы на пустяки(с)
GROMOZEKA
Ветеран
*****

репутация +123/-36
Сообщений: 3166


В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.


« Ответ #297 : 25 Октября 2010, 00:12:47 »

Незнаєм...пропав...зовсім пропав...
Записан

Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
Парильщик
Гость
« Ответ #298 : 25 Октября 2010, 21:09:54 »

Ближче  до  теми
Записан
Хрыстя
Ветеран
*****

репутация +9/-6
Сообщений: 891



« Ответ #299 : 26 Октября 2010, 20:41:34 »

Долго мечтала и вот начала читать "Властелин колец". Прочитав 1/5 часть книги, впервые сталкиваюсь с тем, что фильм лучше книги. Надеюсь дальше всё поменяется.
Записан

Для вас я атеист, а для Бога-конструктивная оппозиция!
Страниц: 1 ... 8 9 [10] 11 12 13 Вверх Отправить эту тему Печать 
« предыдущая тема следующая тема »
Ссылка на календарь
Перейти в:  


Войти

Powered by SMF 1.1.21 | SMF © 2006, Simple Machines Рейтинг@Mail.ru