Книги Булгакова изымают из украинских библиотек

[Лялюся]

Нашла вот в новостях:

"На Украине из библиотек изымают советскую литературу — «оранжевая» власть считает ее шовинистической и антиукраинской.

Приказ об очищении библиотек от идеологического наследия советских времен украинский министр культуры Василий Вовкун подписал еще несколько месяцев назад.
В «черный список» попали не только труды классиков марксизма, ленинизма и исторические опусы, но также и художественная литература. Парадокс ситуации в том, что из библиотеки изымают и произведения многих писателей, которые сейчас являются ярыми идеологами национализма. В советские времена все они были столь же ярыми коммунистами и интернационалистами, увенчанными лаврами и госпремиями. Ситуация вполне типичная для Украины. Маяковский и Булгаков также попали в списки неугодных авторов. Если с Маяковским все вроде бы ясно — поэт открыто заявлял, что наступил на горло собственной песне ради служения делу партии. Однако Булгаков вновь попал в опалу на родине, как и во времена советской власти. Его не любили тогда, не любят и сейчас. Впрочем, для творчества Булгакова нелюбовь нынешней власти, явно не блещущей интеллектом, это, скорее, комплимент."

Интересует вопрос: "Что останется в библиотеках, если уничтожить всё "неугодное"

[BackGround]

ну как вы не знаете??? Кобзарь конечно же.....

[Евгений]

Ну и что? Гитлер тоже сжигал произведения неугодных.  Есть у кого учиться.

[georg]

Лялюся, новини mail.ru- це зло,небезпечне для психіки. Їм навіть самі  москалі  вже не вірять.
Маяковський з Булгаковим входять до шкільної програми,хто ж їх з бібліотек забиратиме?
Шиза...

[Олег Будзей]

Один із віршів Володимира Маяковського:

Знаете ли вы украинскую ночь?
Нет, вы не знаете украинской ночи!
Здесь небо от дыма становится черно,
И герб звездой пятиконечной вточен.

Где горилкой, удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,
Проводов уздой смирив Днепровье,
Днепр заставят на турбины течь.

И Днипро по проволокам-усам
Электричеством течет по корпусам.
Небось, рафинада и Гоголю надо!
Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин;

Мы знаем Италии безрукие руины;
Мы знаем, как Дугласа галстук краплен...
А что мы знаем о лице Украины?
Знаний груз у русского тощ -

Тем, кто рядом, почета мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вот украинское сало.
И с культуры поснимали пенку:

Кроме двух прославленных Тарасов -
Бульбы и известного Шевченка, -
Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.
А если прижмут - зардеется розой

И выдвинет аргумент новый:
Возьмет и расскажет пару курьезов -
Анекдотов украинской мовы.
Говорю себе: товарищ москаль,

На Украину шуток не скаль.
Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых,
- Эта мова величава и проста:
"Чуеш, сурмы загралы, час розплаты настав..."

Разве может быть затрепанней да тише
Слова поистасканного "Слышишь"?!
Я немало слов придумал вам,
Ввзвешивая их, одно хочу лишь, -

Чтобы стали всех моих стихов слова
Полновесными, как слово "чуешь".
Трудно людей в одно истолочь,
Собой кичись не очень.

Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет, мы не знаем украинской ночи.

[Ghost]

Так где же правда, будут книги упомянутых авторов изъяты из библиотек Украины или останутся пока?

[georg]

Зайди до бібліотеки,спитай

[Ghost]

УмнО!

[Лялюся]

Лялюся, новини mail.ru- це зло,небезпечне для психіки. Їм навіть самі  москалі  вже не вірять.
Маяковський з Булгаковим входять до шкільної програми,хто ж їх з бібліотек забиратиме?
Шиза...

любые новости - зло )
школьные программы переписывают - раз плюнуть.
и закон-то существует в реальности...

[Darth Vader]

Лялюся, новини mail.ru- це зло,небезпечне для психіки.

Така сама інфа була у жовтні на СТБ.

[georg]

школьные программы переписывают - раз плюнуть.
и закон-то существует в реальности...

В якій реальності?Знайди хоч одне посилання на офіційні джерела.Чи це чергова таємна змова жидобандерівців та свідомитів,проплачена Вашінгтоном?

[sober]

СТБ теж шкідливо впливає на психіку. Особливо програмами "Необьяснимо но факт", "Паралельний світ", "Битва екстрасенсів", "Слідство вели з Каневським", "Танцють всі". Це просто шедеври телебачення. Інші канали теж не сильно вирізняюься "искусством".

Відносно Маяковського.

Ночь, тишина. Лежу на жене.
Одеяло прилипло к жопе.
Делаю сына Советской Стране.
На зло буржуазной Европе.

(с) Маяковський

[Olg]

Угу, памятник Булгакову на Андреевском спуске переплавят, а дом № 13 - взорвут на хрен.

По-моему глупость несусветная - правда ли это, или неправда.

[Ghost]

Сплетни, конечно. Это было бы слишком даже для ВР!

[Darth Vader]

СТБ теж шкідливо впливає на психіку. Особливо програмами "Необьяснимо но факт", "Паралельний світ", "Битва екстрасенсів", "Слідство вели з Каневським", "Танцють всі". Це просто шедеври телебачення. Інші канали теж не сильно вирізняюься "искусством".

Сюжет був у новинах. Інтер'ю давав В.Яворівський (відомий депутат).
Новини теж шкідливо дивитися?

[Olg]

А, ну так мнение одного или двух отдельно взятых идиотов, даже облеченных полномочиями, - это еще не принцип государственной политики

[Graf]

    БУЛГАКОВ-КИЇВ Юрко Покальчук

Як багатоярусні стільники, диміло і шуміло і жило Місто. Прекрасне і в морозі і в тумані на горах, над Дніпром. Цілими днями гвинтами йшов з численних труб дим до неба. Вулиці палали серпанком, і скрипів збитий велетенський сніг. Сади стояли безмовні і спокійні, загострені білим, незайманим снігом. І було садів у Місті так багато, як жодному місті світу. Вони розкидалися всюди величезними плямами, з алеями, каштанами, ярами, кленами і липами. Сади красувалися на прекрасних горах, навислих над Дніпром, і, уступами підіймаючись, розширяючись, часом пістрявивши мільйонами сонячних плям, часом в ніжних сутінках царював вічний Царський сад. Старі згнилі чорні балки парапету не перегороджували дороги прямо до урвищ на страшенній висоті. Прямовисні стіни, заметені завірюхою, падали на нижні далекі тераси, а ті розходилися все далі і ширше, переходили в берегові гаї, над шосе, в'юнким по берегу великої річки, і темна, скута стрічка вела туди, в серпанок, куди навіть з міських висот не сягає людське око , де сиві пороги, Запорізька Січ, і Херсонес, і дальнє море.

З першого свого читання "Білої гвардії" я захоплювався блискучою булгаківською образністю, тонкою стилістикою, глибокою закоханістю в Київ і водночас мені просто боліло раптове стилістично цілком чуже тонкоплетеній тканині роману фанфаронне, буфонадне і фейлетонне антипетлюрівство, яке аж ніяк не вписувалось в тканину роману, і так саме карикатурно абсурдний епізод про антисемітизм петлюрівців, який звучав особливо сумно, якщо враховувати, що в уряді Петлюрі були міністри євреї й один із них, Арнольд Марголін, був міністром закордонних справ і вижив лише тому, що втрапив послом УНР у Британію, тієї годину як УНР знищила російська армія Троцького.
Петлюру убив агент ЧеКа Шварцбард (заразом це вже доведено докуиментовано), і з цього більшовицькою агентурою було створено міф про помсту евреїв Петлюрі за погроми.
Міф треба було виправдовувати.
Булгаков з дружиною зібрались за кордон. Усе було готове. Вони прийшли за вже готовими паспортами, не приховуючи своєї радості .Їм сказали прийти завтра, а потім відмовили взагалі.

Булгаков став заручником Сталіна.

- Стій! - Шервінській встав. - Стривай. Я повинен сказати в захист гетьмана. Правда, помилки були допущені, але план у гетьмана був правильний. О, він дипломат. Край український...

Так виглядає цитоване з видання "Білої гвардії" в Росії аж до 2002 року.
А ось у видання 2002 року - продовження цієї фрази

...Край український, тут є елементи, які хочуть балакати цією мовою своєю, то й нехай!
- Але ж у Місті таких десь п'ять відсотків, а решта дев'яносто п'ять - російських!
-Вірно. Але вони зіграли б роль е...е вічного бродила, як говорить князь. Ось і треба було їх втихомирити.

Дали я пішов по тексту і виявилось, що булгаківский текст "Білої гвардії був купюрований, цензурований, і з нього було вже по смерті автора у всіх виданнях викинуто багато найпозитивніших відгуків про Україну, українську мову й українську незалежницьку ідею.
Хоч чимало й лишилось. Із пісні всіх слів не викинеш.

Сотні тисяч гвинтівок, закопаних в землю, захованих в клунях і коморах і не зданих, не дивлячись на швидкі на руку військово-польові німецькі суди, прочуханки шомполами і стрільбу шрапнеллю, мільйони патронів в тій же землі і тридюймові знаряддя в кожному п'ятому селі і кулемети в кожній другій, у всякому містечку склади снарядів, цейхгаузи з шинелями і папахами. І в цих же містечках народні вчителі, фельдшери, однодворці, українські семінаристи, волею доль що стали прапорщиками, здоровенні сини бджолярів, штабс-капітани з українськими прізвищами... всі говорять на українській мові, всі люблять Україну чарівну, уявну, без панів, без офіцерів-москалів, - і тисячі колишніх полонених українців, що повернулися з Галичини.

От так от писав Міхаїл Булгаков про українські справи! Дуже навіть добре і порядно!

Це в додаточок до десятків тисяч мужиків?.. О-го-го! Ось це було. А в'язень... гітара... Чутки грізні, жахливі... Наступають на нас... Дзинь... трень... ех, ех, Ніколка. Турок, земгусар, Симон. Та не було його. Не було. Так, нісенітниця, легенда, міраж.

І – викинуте продовження цих речень - грізне й історично точне!

Просто слово, в якому злилися і затуплена лють, і жадання мужицької помсти, і сподівання тих вірних синів своєї соняшникової, гарячої України, які ненавиділи Москву, яка б вона ні була – чи більшовицька, чи царська чи ще якась.

...Полный текст...