Якщо ви захворіли ...

[kpripper]

...і самостійно не виходить вилікуватися, то ви ідете до лікаря чи спочатку шукаєте допомоги в інтернеті ?

[Unique]

Як можна шукати допомоги в інтернеті? Хіба інформацію про хворобу, її прояви та способи діагностування і лікування. Адреси медичних центрів, лікарень. Вас же на відстані ніхто не полікує, та й права не має. Я  от звертаюся до лікаря, звичайно. Але перед походом обов'язково прогляну в інтернеті інформацію по моїх симптомах, щоб краще розуміти, про що говоритиме лікар.

[georg]

Нє, ну смотря шо лікувати. Якщо звичайну нежить, то можна й в нет не лізти - в зомбоящику і так все розказують.  Але якщо нежить незвичайна - варто  звернутись до фахівця

[GROMOZEKA]

До лікарів не звертаюсь взагалі....хочу ще пожити!....у них всі хвороби одної назви - ОРЗ....а вона проходить за неділю...ліки тіко полегшують стан...а не лікують!

[105]

Дивлячись, що за хвороба, і який стан: гострий - чи так собі, можна подивитись-почекати. Але завжди стараюсь отримати додатково інформацію з інтернету, щоб спілкуватися з лікарем на його рівні і змогти оцінити адекватність його призначення (ага, лікарі помиляються значно частіше, ніж би хотілося).

Коли йдеться про серйозну проблему (наприклад, неврологія) - обов"язково потрібно звернутися до кількох спеціалістів, бо у Кам"янці немає жодної інформації про методи лікування та реабілітації в разі неврологічних проблем.

У нас все ще призначають антибіотики при дисбактеріозі, примушують маму згортати грудне годування при розладах травлення у дитини, призначають немовлятам діакарб при гіпертонусі, антибіотики на кожне ОРЗ "про всяк випадок" і зовсім не уміють працювати з імунітетом.

[Unique]

До якого лікаря і в яку клініку - це вже інше питання. Але, якщо нежить таки серйозний і самому не виходить вилікуватися, скажімо, днів так за 5, або хоча б відчути полегшення, то, певно, не варто ризикувати. Здоров'я  - то ж не жарти. А з деякими хворобами і в перший день бажано звертатися, бо самолікування дуже часто вилазить боком

[georg]

Угу. Якшо нежить  французька, то луччє не чекати взагалі.

[GROMOZEKA]

І Садової вже нема!

[Elena]

Садовая кажется переместилась в городскую больницу.

[GROMOZEKA]

але по любе це вже не тріпдача!

[Elena]

Но уже нет того комфорта как при Советском Союзе - болеть триппером и при этом отдыхать на свежем воздухе в классном районе.

[Luiram]

А з деякими хворобами і в перший день бажано звертатися, бо самолікування дуже часто вилазить боком

Угу...Ще згадалося.... Колись старий Флаксемберг казав (сама чула, коли малою лежала в лікарні):" Если болезнь вовремя не начать лечить, то она может пройти сама". А може і не пройти.Також не варто забувати про те, що медицина за точністю стоїть на другому місці після астрології. Так що стопроцентно сказати, правильно діяв  лікар чи ні в якомусь конкретному випадку можна лише після розтину, та й то не завжди. Лікарі - теж люди, але це ні в якому разі не виправдовує елементарне хамство, неуцтво і байдужість, які так часто трапляються останнім часом.
  Стосовно інтернету - активно користуюсь до і після візиту до лікаря, але не форумами на кшталт нашого, а намагаюся віднайти медицинську енциклопедію чи щось на кшталт неї. Маю на це причину, бо довгий час маючи справу з лікарями нашої дитячої поліклініки, помітила деяку зацикленість в написанні рецептів, тобто методів лікування. Доходило до того, що , посперечавшись з сестрою, перед візитом до дільничної накидала на листку приблизний рецепт, який випише в даному випадку лікар, а опісля звіряли з оригіналом, так би мовити. Не знаю, радіти чи сумувати, але вони відсотків на 90 збігалися, причому в основному, а не другорядному.
  Ще мала дуже неприємний випадок, коли мою дитину з садка забрала швидка з судомами і рвотою. Лікарі так і не встановили діагноз ( випадок був одиничний), але припустили, що це так починається епілепсія(!), і приписали страшенно дорогий на той час препарат, який я з трудом розшукала в аптеках. Прочитавши інструкцію, мене саму ледь в припадок не кинуло: там описувалися такі симптоми, побічні дії та вплив на нервову систему!...Дай Бог щастя лікарю-невропатологу з райлікарні, до якої я зайшла і по-людськи попросила прокоментувати призначення. Вона відповіла, що коментувати не має права, але своїй дитині вона б не стала давати такі ліки ( пізніше я прочитала саме в інтернеті, що  вони і з здорової дитини можуть запросто зробити хвору.) Я викинула той дорогущий препарат(знов-таки, слава Господу!), без якого моя дитина прекрасно почуває себе досі. А потім прочитала в підручнику з дитячої патопсихології, що признаком епілепсії, що насувається, вважається навіть те, що дитині сняться кошмари. Як вам? Виходить, нас мало не всіх лікувати треба?